🙃 Отже, сьогодні поговоримо про просте й всім відоме. Але чи це справді так?
Наприклад, чи всі знають, що таке – ПІСОК? Як утворився, яким буває, для чого застосовується?
А, бачимо-бачимо! Будівельна сировина, авжеж! Хто не звертав уваги на купи піску у місцях, де ремонтують дороги чи йде будівництво? Звісно, всі. Але - чи це все?
Зараз спробуємо трохи розширити горизонт знань про цю просту,а насправді дуже складну і потрібну у різних галузях гірську породу.
Саме так, адже
ПІСОК – це гірська порода: осадова – тобто утворена, осаджена на дні водойм чи на земній поверхні; уламкова – тобто складається з дрібних уламків різноманітних мінералів та інших гірських порід, стійких до механічного та хімічного впливу; сипка (пухка) – оскільки уламки не зцементовані, не скріплені між собою.
Утворення? Логіка підказує – якщо уламки, то щось ламалось: руйнувались гірські породи різного складу внаслідок тектонічних рухів, впливу зовнішніх «агресорів» - сонячного опромінення, води, вітру, коливань температури, розтріскування внаслідок замерзання води у тріщинах і порах порід взимку тощо.
Піщинки більш-менш обкатані, тобто кутики і краї ніби обточені, округлі – через те, що контактували між собою, вдарялись і терлись під час перенесення водою чи вітром. Чим кругліші зерна – тим довше їх тягнуло і на більшу відстань. Хоча тут можуть бути нюанси залежно від складу та фізичних властивостей уламків. Завершували свою подорож – чи то річковими потоками та потічками, чи то на крилах потужних вітрів, чи разом з льодовиками – крихітки-піщинки у спокійних місцях, нагромаджуючись у вигляді піщаних товщ.
За розміром уламків ПІСКИ (природні) поділяють на: грубозернисті — зерна розміром 2,00 – 1,00 мм; - великозернисті (крупнозернисті) — 1,00 – 0,50 мм; - середньозернисті — 0,50 – 0,25 мм; - дрібнозернисті — 0,25 – 0,10 мм; - тонкозернисті — 0,10 – 0,05 мм. Ну але в літературі можна зустріти дещо відмінні класифікації (0,1 – 1,00 мм). Осадові породи з часточками такої розмірності називають ПСАМІТАМИ («піщаними», з гр. – «пісковики»).
Склад? О, тут може бути багато варіацій! ПІСКИ (як і їх зцементовані браття – пісковики) можуть складатись з уламків одного (майже на 100%), двох або більше мінералів. Найпоширеніші і затребувані – ПІСКИ КВАРЦОВІ. Екзотичні - чорні залізисті, які складаються переважно з зерен магнетиту – залізорудного мінералу. Зеленкуваті – з вмістом іншої корисної копалини – глауконіту. І ще багато можна розповідати на цю тему, але зараз повернемось, мабуть, до іншого –
ВИКОРИСТАННЯ ПІСКІВ.
1. Звісно – у будівельній галузі – як наповнювач бетону та різноманітних будівельних сумішей (переважно кварцові, також менше - польовошпатові, доломітові, карбонатні піски).
2. Кварцові ПІСКИ:
1) у металургії – додають у суміш для поліпшення якості вогнетривів; ФОРМУВАЛЬНІ ПІСКИ - у ливарній справі це основний компонент для виготовлення ливарних форм і стрижнів;
2) у склоробній та керамічній промисловості – разом з іншою кварцевою сировиною (кваревими пісковиками, кварцитами, жильним кварцем і т.ін.) Кварцовий пісок є основним компонентом для виготовлення абсолютно всіх видів скла;
3) як абразивний матеріал;
4) у будівельній галузі – окрім зазначеного раніше, використовують для виготовлення спеціальних штукатурок, цементів, покрівельної черепиці, наливної підлоги, протиковзальних поверхонь.
Ви ж розумієте, як важливо мати чисту воду? Так от, кварцові піски використовують і тут – для фільтрації питної води, перероблення стічних вод, очищення води з криниць та свердловин.
Це й добрий наповнювач фільтрів для басейнів.
Додавання піску у грунтосуміші покращує їх дренажні властивості.
Пісок – один з матеріалів, який використовують для ландшафтного дизайну. Кварцевий пісок, очищений і продизенфікований, використовують як ґрунт у акваріумах та тераріумах.
А ще піски різом з пісковиками та деякими іншими породами є КОЛЕКТОРАМИ (збирачами), оскільки здатні вміщувати у собі рідкі (вода, нафта) та газоподібні корисні копалини, створювати родовища.
Уф… Здається, більш-менш все. Якщо ми щось забули – напишіть, і ми додамо це до списку! Але, здається, він і так вже доволі солідний.
До речі, пісок також є штучний, його роблять, подрібнюючі інші породи, наприклад, магматичні. І розміри піщаних фракцій там дещо відрізняються від тих, які прийняті у геології. Наприклад, крупний пісок для будівництва має розмір часточок до 5 мм.
Ну ви вже зрозуміли, що ПІСОК – просто чарівна, дивовижна речовина.
Ми – люди - його активно видобуваємо і використовуємо. Ми його вивчаємо всебічно, адже це щей своєрідна капсула часу, у якій зашифровано відповіді на питання, з яких порід він утворений, де могли розташовуватись ті породи , у який час, в яких умовах відбувалось перенесення уламків та подальше їх нагромадження та ще багато інших.
ПІСКИ – скарбнички, таємниці, ще не зробленні відкриття. Як і всі інші осадові породи, вони є об'єктом вивчення такої геологічної науки, як ЛІТОЛОГІЯ. Але не тільки її. ІНЖЕНЕРНА ГЕОЛОГІЯ, ГІДРОГЕОЛОГІЯ, НАФТОГАЗОВА ГЕОЛОГІЯ – всюди є місце для цього ніби звичайного ПІСКУ.
В Україні запаси піску великі, вони розповсюджені на значних територіях. Станом на 01.01.2021 р. загальні балансові запаси піску кварцового в Україні складали 240,57 млн т.
Львівщина теж має піски - і будівельні, і кварцові, які зараз розробляються, проте найбільщі запаси власне кварцового піску знаходяться у Харківській області – 39,17% від загального обсягу (станом на 2021 рік).
